- множити
- -жу, -жиш, недок., перех.1) Виконувати множення.2) Збільшувати що-небудь кількісно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
множити — 1) мат. (виконувати множення), помножувати, помножити 2) див. збільшувати 1) … Словник синонімів української мови
множити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
расти — (1) 1. Прорастать, пускать росток; вырастать. Садъ присноцвьтыи посѣкаемъ растеть ранами, яко умьрыи ожити начинаеть. Мин. нояб., 285 (1097 г.). Ираклии сѣчаше мечемь 100 главъ того звѣри. И конечнѣи главы не дошедше, опят главы растяху. Флав.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
господь — ГОСПОД|Ь (7000), И с. 1. Владелец, хозяин: рабы же ѿ господии ѿбѣгающе. готово приимати (δεσποτῶν) КЕ XII, 262б; Приводити рабы въ причетъ без волѩ г҃диі своіхъ не повелѣваемъ. КР 1284, 49в; ѡц҃и дѣтии ради не || томѩть(с), ни сн҃ве ѡц҃ь ради,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мъножитисѧ — МЪНОЖ|ИТИСѦ (14), ОУСѦ, ИТЬСѦ гл. 1.Умножаться, увеличиваться: вид˫а мѣсто скьрбьно сѹще и тѣсно и ѥще же и скѹдно при всѣмь. и братии мъножащис˫а цр҃кви же малѣ сѹщи на съвъкѹплениѥ имъ. ЖФП XII, 37а; множащисѧ братии и нѹжа бы(с) славьномѹ о҃цю … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обиловати — ОБИЛ|ОВАТИ (6*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1. Изобиловать: и азъ ѿверзу вамъ хлѧбi нб(с)ны˫а. и ѿвращю ѿ васъ гнѣвъ мои. дондеже все ѡбилуеть вамъ. и не имуть изнемощи виногради ваши. ни нивы. ЛЛ 1377, 57 (1068); то же ЛИ ок. 1425, 63 (1068); || быть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ока˫анѣ — (2*) нар. к ока˫аныи в 1 знач.: нъ псы ѹмножити ти съ ласкъчи˫ами свои домъ въ сквернахъ. ока˫анѣ. растрошити. СбХл XIV1, 107; ненавиди(м) даровъ тщету исходатающю. ни тако ока˫анѣ поидемъ. (ἀϑλίως) ГБ к. XIV, 135г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъсюдоу — (98) нар. 1.Отсюда, из этого места: ц(с)рь больми ˫аростию разгорѣвъс˫а велиѥ и гнѣвьнѣ възъва. изидѣте ѿсюдѹ ѿ мене. ЖФСт к. XII, 114 об.; и възмѹ тѧ ѿсюдѹ. ПрЛ 1282, 13в; начать молитисѧ гл҃ѧ. г҃а ради пѹсти мѧ ѿсюдѹ ˫ако не могѹ терпѣти. въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
домножувати — ую, уєш, недок., домно/жити, жу, жиш, док. Закінчувати множити … Український тлумачний словник
квадрат — а, ч. 1) Рівнобічний прямокутник. || перев. чого. Про що небудь такої форми. 2) мат. Добуток двох однакових множників, другий степінь будь якого числа. •• Підно/сити (піднести/) до квадра/та множити якесь число на те саме число. У квадра/ті… … Український тлумачний словник